213–217. Таким чином, на момент ратифікації Україною 5 жовтня 2000 р. Конвенції МОП No105 «Про скасування примусової праці» (далі – Конвенція No 105) наведені у статті 1 цього документу форми примусової праці вже були скасовані на законодавчому рівні. Отже, нині Україна і надалі має не вдаватися до будь-якої з форм примусової праці та запобігати її можливим проявам.

Проректори, директор науково-технічної бібліотеки, завідувач відділу аспірантури та докторантури, учений секретар, в яких закінчується строковий трудовий договір (контракт) не пізніше ніж за два місяці до його закінчення письмово попереджаються відділом кадрів про закінчення строку трудового договору (контракту) і звільнення з посади. З особою, що призначається на посаду директора науково-технічної бібліотеки, за взаємною згодою між ректором і нею, може укладатися трудовий договір на визначений строк (контракт), що є особливою формою трудового договору. У контракті визначаються цільові показники діяльності науково-технічної бібліотеки Університету, досягнення яких повинна забезпечити особа на посаді в разі підписання контракту, механізми перевірки досягнення таких цільових показників, а також терміни для досягнення таких цільових показників. За результатами співбесіди проректори візують заяву претендента і погоджують проєкт контракту. Після цього ректор підписує контракт і видає наказ про призначення особи на посаду. Кандидатури на заміщення вакантної посади директора науково-технічної бібліотеки попередньо обговорюється на зборах трудового колективу науково-технічної бібліотеки.

Відбір кандидатів на посади проректорів здійснюється ректором.

Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації. Завідувач відділу аспірантури та докторантури, учений секретар Університету можуть бути звільнені з посади з підстав, визначених Кодексом законів про працю України. У зв’язку з тим, що проректор може заміщувати ректора як виконуючий обов’язки відповідно до статуту Університету, свого контракту та наказу ректора або згідно з відповідним наказом Міністерства освіти і науки України, при призначенні на посаду проректора в Університеті передбачені і застосовуються обмеження, які визначені частиною 2 статті 42 Закону України «Про вищу освіту». Кваліфікаційні вимоги для призначення на посаду директора науково-технічної бібліотеки визначаються відповідною посадовою інструкцією. Визначення кандидатур для заміщення посади завідувача відділу аспірантури та докторантури Університету, ученого секретаря Університету здійснюється ректором. Директор науково-технічної бібліотеки може бути звільнений з підстав, визначених Кодексом законів про працю України та контрактом з ним.

Навігація записів

Отримав від виконавця другу роботу – повністю задоволений. Вчасно, все згідно методичних рекомендацій. Попросив відредагувати дещо, правки були зроблені відразу ж. Швидко і якісно. Рекомендую. Вже через невеликий термін ви знайдете виконавця, який візьметься за вашу роботу, якщо вам необхідна допомога з написанням статті.

Збори працівників науково-технічної бібліотеки вважаються дійсними, якщо в них бере участь не менше половини його персонального складу. Під час відбору кандидатур на посаду директора бібліотеки збори трудового колективу науково-технічної бібліотеки веде ректор або один з проректорів за його дорученням. На зборах претендент на посаду доповідає про результати роботи на посаді за попередній термін (якщо він перебував на посаді директора науково-технічної бібліотеки до цього часу) або на інших посадах та ознайомлює присутніх із перспективною програмою діяльності (планом роботи) на посаді на майбутній період у випадку його призначення на посаду. Статтею 55 Закону України «Про вищу освіту» і статутом Університету не передбачено обов’язкового конкурсного відбору для заміщення посад проректора, директора науково-технічної бібліотеки, завідувача відділу аспірантури та докторантури, ученого секретаря. Для заміщення вакантних посад без проведення конкурсного відбору застосовуються загальні норми трудового законодавства, положення статуту Університету та цього Положення.

Згодом норму щодо заборони примусової праці закріпила прийнята у 1996 році Конституція України (ст. 43). Ці роз’яснення було взято до уваги і через деякий час Законом України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 24 грудня 1999 року, в КЗпП України були внесені відповідні зміни. Зважаючи на різні прояви примусової праці у трудових правовідносинах, важливо підсилити правовий захист працівника від такої свавільної поведінки роботодавця. Для цього варто присвятити окрему статтю КЗпП України поняттю «примусова праця» та її ознакам, а також розмістити в ній приблизний перелік можливих форм примусової праці.

Базовим документом для цього стала ратифікована Україною у 1956 році Конвенція Міжнародної організації праці No 29 про примусову чи обов’язкову працю від 1 травня 1932 року (далі – Конвенція МОП No 29). Ця конвенція закріпила поняття «примусова праця», яке використовується як універсальне не лише в Україні, але й у багатьох країнах світу, які її ратифікували. Так, відповідно до Конвенції МОП No 29 примусовою працею вважається «робота або служба, що вимагається від будь-якої особи під загрозою будь-якого покарання, для якої ця особа не запропонувала добровільно своїх послуг». Статтю присвячено розкриттю тенденцій та викликів, пов’язаних з економізацією трудового права через скасування регулятивної функції оплати праці. Установлено, що з економічної точки зору регулятивна функція оплати праці проявляється у впливі ринкових механізмів на співвідношення між попитом та пропозицією на робочу силу, на чисельність працівників і рівень їх зайнятості, оптимізацію розміщення робочої сили за регіонами, галузями господарства, підприємствам.

Процедури і правила, що зазначені у цьому Положенні, застосовуються до правовідносин, що виникнуть після набуття чинності цього Положення. Проректори зобов’язані надавати щорічний та інші звіти вченій раді Університету щодо виконання планів роботи та стану справ за дорученими напрямками діяльності Університету. Водночас не можна вважати примусовою працею ситуації, коли працівник вважає, що він не може покинути робоче місце через реальну або уявну відсутність альтернативної зайнятості. Стаття розкриває основний спосіб систематизації інкорпорацію. Інкорпорація може здійснюватися на постійній основі для підтримки трудового законодавства в належному стані, тоді як проводити кодифікацію систематично і … Надано оцінку правовому регулюванню дистанційної зайнятості. Встановлено, що проблема використання праці віддалених працівників полягає у таких моментах, що стосуються контролю за виконаною роботою, звітності, збереження …

Зважаючи на викладене, напрошується висновок, що у міжнародно-правових актах поняття «обов’язкова праця» використовується рівнозначно з поняттям «примусова праця» для того, щоб продемонструвати, що не вся праця, яка випливає з встановленого юридичного обов’язку, є правомірною. Отже, обов’язковою працею, яка не повинна допускатися (повинна бути скасована), вважатиметься праця, яка неприпустимо перевищує обсяг взятого особою на себе зобов’язання за будь-яким договором. Досліджено сутність пільг у правовому стимулюванні роботодавців в рамках трудового права. Визначено поняття «пільга» як правова категорія. Під пільгами у трудовому праві пропонується розуміти переваги, що встановлюються … Статтю присвячено проблемі наукового дослідження правового механізму призупинення дії трудового договору у зв’язку із введенням воєнного стану на території України через військову агресію російської федерації. Зроблено …

Наукові статті та тези конференцій співробітників Відділу

При цьому, швидше за все, ви будете вибирати відразу з декількох консультантів. Стаття присвячена актуальним питанням соціального захисту громадян. Розглянуто систему соціального захисту після розпаду СРСР в умовах економічного спаду та її подальшу трансформацію під час переходу України до … Проректор може бути звільнений з підстав, визначених https://fraza.com/news/326624-tipi-gembleriv-za-harakterom-gri Кодексом законів про працю України та контрактом з ним. У статті розкривається зміст конституційної заборони застосування примусової праці в Україні. Наводиться ретроспективний аналіз запровадження цієї заборони у вітчизняне трудове законодавство. Зміни та/або доповнення до цього Положення вносяться у порядку, встановленому для його прийняття.

Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 421, частин першої, другої і третьої статті 492, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус. Висвітлено процес трансформації та характеристику окремих важливих змін у законодавстві сучасної України про працю в умовах воєнного стану. Розглянуто зміни в таких сферах трудових відносин, як право на працю, право на …